Чудный праздник Рождества!
Праздничная суета.
Стол скрипит от угощений,
Взгляд устал от украшений –
Разноцветные шары,
Шоколадные торты,
Запах молотой корицы,
И смеющиеся лица…
…А Мария так устала,
И воды с собой так мало.
Да и день клонится к ночи,
И идти нет больше мочи,
А в гостинице нет места,
А в хлеву им тесно-тесно.
Да и схватки всё больнее,
И держаться все труднее.
И со лба стекает пот,
А вокруг – домашний скот.
Овцы блеют от испуга,
Куры смотрят друг на друга.
Ослик к яселькам приник…
Наконец раздался крик.
Крик Спасителя земли,
Крик безудержной любви.
Господи, как это чудно!
Господи, как это трудно…
Наступило Рождество.
Дети спят давным-давно.
Разнаряженная елка,
Битых шариков осколки.
Замолкают чьи-то речи,
Постепенно тают свечи,
За окном сильней мороз,
А под ёлкой в бедных яслях
Спит игрушечный Христос…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Озарение - Виктор Шпайзер А теперь про то, что со мной случилось некоторое время назад, хотя это и не возможно в полной мере выразить словами, а у меня так совсем не получается:
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
