Дивочні алгоритми цих дощів...
У мене зонт, в пегаса – паполома.
Окроплюють дощі зело й солому
Під вигримляння, шелех, зойки, спів.
О, безлік їх – як мурашви й кущів!
І жоден дощ не залишав сухою.
Дві райдужниці в`ються край пера…
Звикаю жити в злагоді з собою,
Тратую самоти озимий страх.
Повік мені (та й вам) не розгадати:
Коли, мов блискавка, зітне коса,
Душа злетить у пекло, в небеса?
Чи є у світі протисмертні лати?
А дощ вмовляє: «Спати... спати... спати».
Зажди, я допишу. Лий на плащі!
Хоча закони всі – у длані Божій,
До алгоритмів «крап...крап...крап», «чів-чів»
Поет хоча б один додати зможе.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Дома -я - Анна Лукс ( В этот день у меня сильно болела голова. Я молилась. Боль не отступала. Вышла на свежий воздух, продолжая молиться. Вдруг во мгновение боль прошла и...глаза наполнились слезами от радости отвеченнной молитвы и..."открылся" стих.
Слава Отцу Господа моего Иисуса Христа!)
