Здесь на земле страданий много : обиды, слезы , боль и ложь и только вера наша в Бога нам всё поможет превозмочь. А дни лукавы и коварны безумство хлещет через край. Жизнь проживают так бездарно и говорят " " вот это рай !" . Враг душ косою быстро косит то здесь, то там - погиб, пропал. Как быстро люди в ад уходят так ничего и не поняв. Они всё знали, всех судили, душа наполнена грехом. Их быстро здесь увы, забыли ведь "праздник жизни " бьёт ключом. Кипят , бурлят , бушуют страсти дурманом будто опьянев. И на вершине своей власти , народ в безумстве "разжирел". Разбогател несчастный нищий и страх забыт у богача. Слова Иисуса так уместны : " где вера ваша люди, а ?" . Но сладко спят моря и горы, спят деревеньки , города. . . Через забор пролазят воры и говорят про лже -христа . Обидно, больно, сердце плачет но почему вот так живут ? Что им про Истину расскажешь, ведь им не страшен Божий суд. Здесь на земле страданий много но мы лишь верою сильны. И за спасение славим Бога , что вырвал с лап у сатаны !
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
