Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Пусть нам светит Солнышко - детск. - Вячеслав Переверзев Стих для детей.
Есть ноты (муз. Лариса Артюшенко) и образцы исполнения
***
Сонечко дня кожного сходить на землі.
Хор пташок на гілочках, нам співа пісні.
Вітерець із лісом їх прошелестить.
Словом таємничим - не забуть тих слів...
Хай нам світить сонечко і тепло дає,
І також вологою дощик поліє.
Щоб були солодкими від тепла плоди,
Серцем своїм вдячними були я і ти.
Над квітками пізніми джміль летить співа,
І беззвучно крильцями метелик маха.
Прохолодно ранками. День коротшим став.
Лист осінній жовтенький з гілочки упав.
Хай нам світить сонечко і тепло дає.
Серденько не втомиться хай співати все.
За колосся спілії, осені плоди
Вдячними тут Богові будем я і ти.
Врожаї, по осені, зберуть про запас.
Є у Жнив ще здавна відміряний час.
Навесні і влітку працював як ти,
День ось жнив покаже на твої плоди.
Хай на небі сонечко світить промінь шле,
А земля рясні нам плоди дає.
Щоби не намарними були всі труди,
Богові лиш вдячними будьмо я і ти.
Стих
Вячеслав Переверзев
Перевод на укр.
Лариса Шпак
Поэзия : Еглон и Эхуд - zaharur Аод (евр. – Эхуд*) сделал себе меч с двумя остриями, длиною в локоть, и припоясал его под плащом своим к правому бедру,
[и пришел,] и поднес дары Еглону, царю Моавитскому; Еглон же был человек очень тучный…
Аод вошел к нему: он сидел в прохладной горнице, которая была у него отдельно. И сказал Аод: у меня есть до тебя, [царь,] слово Божие. [Еглон] встал со стула [пред ним].
[Когда он встал,] Аод простер левую руку свою и взял меч с правого бедра своего и вонзил его в чрево его,
так что вошла за острием и рукоять, и тук закрыл острие, ибо Аод не вынул меча из чрева его, и он прошел в задние части.
(Суд.3:16-17; 20-22)
______________________________________________________________________
* Имя происходит от корня со значением «симпатизировать», т.е быть по нутру, быть по сердцу кому-либо.
